Комплаєнс-менеджер: хто це, чим займається та чому зростає попит на його послуги

Ця професія з'явилась завдяки виходу однієї книги, краху фондових бірж та корупційним скандалам. Їй менш ніж сто років і вона стає все складнішою. Вона вимагає від фахівців знань для захисту компанії від зовнішніх та внутрішніх ризиків одночасно. А ще потребує, щоб вони вміли не тільки контролювати всі ризики, а й добре пояснювати працівникам кінцеву мету цього контролю. Ці фахівці – комплаєнс-менеджери. Правила гри для бізнесу стають жорсткішими, тому він потребує тих, хто вміє грати за ними професійно.

Хто такий комплаєнс-менеджер

Комплаєнс-менеджер – фахівець, який контролює, щоб діяльність компані відповідала законам, внутрішнім та міжнародним політикам, стандартам та вимогам регуляторів. Він стежить за доброчесністю бізнесу, щоб той не створював ризики для себе та партнерів. Також інколи фахівців називають комплаєнс-офіцерами. Це спеціаліст, який не стежить за замінами в законодавстві, а лише вказує на можливі ризики для компанії у різних сферах: робота з персоналом, кіберзахист, порушення прав людини, корпоративна етика, репутаційні ризики тощо. Його основна місія – побудова культури законності та прозорості всередині компанії. Це людина, яка бачить бізнес зсередини, знає його слабкі місця і знаходить рішення, як його захистити від ризиків та проблем.

Колапс фондових бірж у Європі та США у 1873 році підштовхнув держави обмежити міжнародну торгівлю. Так з’явились тарифи на імпорт з-за кордону. Також з’явились профспілки для приділення уваги компаній соціальній функції.

Фахівці вважають моментом появи комплаєнсу 1906 рік. В цей час Управління з контролю за продуктами й ліками США (FDA) прийняло Закон про чисті харчові продукти та ліки. Він зобов’язував виробників маркувати продукти. До цього рішення підштовхнув вихід книги «Джунглі» Аптона Сінклера, який описав жахливі методи обробки м’яса та бруд на фабриках, що могло спричинити появу хвороб. 

У 1950-60-х роках у США активно зростав капітал і з’явилась управлінська та організаційна структура. Вже у 70-80-х роках там ухвалили Закон про корупцію за кордоном та виявили, наприклад, підозрілі закупівлі Міністерства оборони (кришки унітазів вартістю 600 $ за штуку). Поняття «комплаєнс» сформувалось після появи корупційних скандалів серед великих компаній. Їх викрили на ухилянні від сплати податків, змові з конкурентами, приховуванні боргів тощо. Кризи і скандали впивали на подальше регулювання фінансових ринків. У 20-му столітті в США прийняли закони проти корупції та для підвищення прозорості бізнесу. Гучні скандали з Enron, WorldCom тощо призвели до перегляду комплаєнсу у фінансовому секторі. З’явилась сучасна система управління ризиками. Відтоді закони та вимоги до бізнесу почали ускладнюватись і компаніям знадобився в штаті спеціаліст, який би контролював їх дотримання.

Де потрібен комплаєнс-менеджер

Комплаєнс-менеджери критично важливі для банків, страхових компаній інвестиційних фондів, великих міжнародних компаній та корпорацій. Їх послуг потребують фармацевтичні компанії, компанії зі сфери логістики та енергетики, ІТ-бізнес, особливо для роботи з європейськими клієнтами та даними, на яких поширюється загальний регламент про захист даних (GDPR). Також цей фахівець потрібен компаніям, які працюють з державними замовниками або беруть участь у тендерах. На захисті доброчесності компанії у малому бізнесі стоять юристи або фінансові директори, які частково виконують функції комплаєнс-менеджера. У великих та середніх компаніях комплаєнс набуває ваги та виконує окрему стратегічну функцію.

Основні професійні якості, які необхідні комплаєнс-менеджеру:

• системне мислення – вміння бачити ризики у всьому бізнес-процесі

• аналітичні здібності – здатність швидко розбиратися у нових законах та регламентах

• комунікаційні навички – вміння пояснювати складне просто, здатність переконувати керівництво впроваджувати нові правила

• стресостійкість – навичка працювати під тиском закону з одного боку та з бізнес-інтересами компанії з іншого.

Найчастіше у професію приходять з юридичним, фінансовим чи аудиторським досвідом. Важливим для цієї професії є досвід роботи з перевірками, звітністю, внутрішнім аудитом та антикорупційними заходами. Все це полегшує виконання обов’язків комплаєнс-менеджера в компанії.

Ключові обов’язки комплаєнс-менеджера

До десяти ключових обов’язків комплаєнс-менеджера належать:

1. Розробка  та впровадження політик комплаєнсу. Менеджер створює внутрішні правила та процедури, які забезпечать відповідність законодавству, міжнародним стандартам та нормам.

2. Моніторинг змін у законодавстві та нормативних актах. Прямий обов’язок фахівця – постійне відстеження змін правового поля, які стосуються діяльності компанії та внутрішніх регламентів.

3. Оцінка та управління комплаєнс-ризиками. Це виявлення можливих загроз, пов’язаних з порушенням норм та впровадження механізмів з їхнього запобігання.

4. Контроль дотримання нормативних вимог. Перевірка внутрішніх процесів та документів на відповідність регуляторним вимогам.

5. Навчання персоналу. Проведення тренінгів та роз’яснювальної роботи з дотримання стандартів комплаєнсу серед співробітників.

6. Взаємодія з регуляторними органами. Підготовка звітності та обробка запитів, проходження перевірок від органів контролю.

7. Розслідування можливих порушень. Аналіз інцидентів та проведення внутрішніх розслідувань, запобігання шахрайству чи конфлікту інтересів.

8. Впровадження антикорупційних заходів – забезпечує прозорість бізнес-процесів та недопущення корупційних схем.

9. Захист репутації компанії. Працює з репутаційними ризиками та забезпечує принципи етичного ведення бізнесу.

10. Контроль фінансових операцій. Виявляє підозрілі фінансові операції, перевіряє контрагентів, дотримання правил фінансового моніторингу.

Цей список може відрізнятися залежно від галузі та специфіки роботи компанії, але загалом охоплює ключові аспекти діяльності комплаєнс-менеджера, який забезпечує відповідність бізнесу законодавчим та внутрішнім нормам.

Чому професія комплаєнс-менеджера набуває ваги у компаніях

Зміни та виклики світу бізнесу, які відбуваються впродовж останніх років, значно посилюють роль комплаєнс-менеджера у компаніях. На це вплинули такі чотири основні причини:

• посилення міжнародних санкцій та контролю за фінансовими потоками. Комплаєнс-менеджер аналізує санкційні списки та оцінює ризики співпраці з контрагентами, запроваджує механізми перевірки фінансових транзакцій, контролює дотримання законодавства щодо боротьби з відмиванням коштів.

• цифровізація бізнесу та нові виклики щодо захисту даних. Серед обов’язків комплаєнс-менеджера: оцінка ризиків витоку даних та їх несанкціонованого використання, запровадження політики інформаційної безпеки, контроль відповідності компанії міжнародним стандартам захисту даних.

• зростання ролі ESG-комплаєнсу – це регулювання у сфері екології, соціальної відповідальності та корпоративного управління, яке відображається в обов’язках фахівця у вигляді впровадження політики ESG-звітування, контролю за дотриманням екологічних та соціальних стандартів, а також роботи над зменшенням репутаційних ризиків компанії.

• тиск з боку інвесторів та банків на прозорість бізнесу додає комплаєнс-менеджеру обов’язків з впровадження антикорупційних програм, контролю прозорості угод та фінансової звітності, а також змушує впливати на корпоративну культуру та формування довіри до компанії.

Комплаєнс перестає бути формальністю у корпорацій, а стає необхідним стратегічним елементом стійкості бізнесу. Нові ризики роблять комплаєнс-менеджера важливою фігурою компанії, від якої залежить не лише відповідність компанії законодавству, а й її фінансова стабільність, конкуренті переваги і довіра партнерів.

Комплаєнс-менеджер стає новим центром впливу у компаніях. Все через те, що вимоги до бізнесу щодо прозорості, етичності та відповідності регуляторним нормам продовжують зростати. Цей фахівець не просто контролює ділянки компанії на відповідність, відтепер він пропонує інструменти із запобігання ризикам різних типів. Саме це відрізняє його від багатьох продуктів сфери фінтеху – регуляторних технологій. Вони можуть бути інструментами в його руках, а не повноцінною заміною фахівця, здатною захистити від мільйонних втрат на штрафах для компанії через невідповідність регуляторним вимогам. 

Крім цього, він бере на себе роль комунікатора, який пояснює працівникам не лише «що треба зробити», а й «чому це важливо». Також він формує етичні стандарти в компанії і керує кризовими ситуаціями – аналізує їх та пропонує ефективні рішення.

Компанії, які інвестують у комплаєнс, не лише уникають санкцій, а й створюють стійкі бізнес-моделі, що приваблюють інвесторів, партнерів і споживачів. Таким чином, комплаєнс-менеджер стає новим центром впливу, що визначає майбутнє бізнесу.