Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) з'явилися 50 років тому і відтоді їх застосовують організації у 168 країнах світу, за даними останнього дослідження The IFRS® Foundation. Перехід компаній на МСФЗ прискорив розвиток світової економіки, полегшив ведення бізнесу і сильно вплинув на вимоги до рівня кваліфікації працівників бухгалтерії та фінансових департаментів. Як з'явилися МСФЗ, хто їх розробляє і навіщо вони потрібні бізнесу та фахівцям – читайте в матеріалі.
Що таке МСФЗ
МСФЗ, що це таке? МСФЗ – це набір правил, які визначають, як компаніям вести фінансовий облік, які господарські операції в ньому відображати і як складати звітність. На відміну від національних стандартів бухобліку, які суворо регламентують способи ведення та оформлення фінансової звітності, у МСФЗ описано лише принципи її складання. МСФЗ не містять чіткого плану рахунків, у них немає первинки, списку проводок або жорстких правил ведення фінобліку. У цьому і плюс МСФЗ – вони багато в чому полегшують роботу бухгалтерів, управлінців і дають змогу застосовувати стандарти по всьому світу.
Принципи МСФЗ (IFRS)
Міжнародні стандарти фінансової звітності або IFRS – набір документів, які містять правила і порядок підготовки фінансової звітності компанії для зовнішніх користувачів.
IFRS, що це? Це абревіатура, яка позначає міжнародні стандарти фінансової звітності англійською мовою – International Financial Reporting Standards.
Існує дві категорії принципів МСФЗ:
- базові принципи
- принципи якості інформації або якісні характеристики
До базових принципів належать:
- Метод нарахування. Операції та події повинні відображатися в тих періодах, до яких вони відносяться, незалежно від того, коли були отримані або виплачені грошові кошти.
- Принцип безперервності діяльності. Фінансову звітність складають, виходячи з припущення, що підприємство продовжуватиме свою діяльність у найближчому майбутньому.
До принципів якості інформації відносять:
- чіткість – фінансова звітність має бути легкою для читання і розуміння. Користувачі необов'язково повинні знати бухоблік, щоб прочитати звіт, складений за МСФЗ. МСФЗ надають більшу свободу дій у виборі того, яку саме інформацію буде включено до звітності, останнє слово за бухгалтером. Але за вимогами стандартів, результат має чесно і правдиво відображати інформацію про фінансовий стан компанії, її результати та рух грошових коштів.
- доречність – інформація, яка здатна вплинути на думку інвесторів, кредиторів та інших користувачів звітності, має бути включена в основну частину звіту або примітки. Бухгалтер має визначити ступінь деталізації звітності, щоб інформація додавала їй цінності та ясності, а також сприяла чіткішому розумінню інформації її користувачами.
- надійність – фінансова звітність має виступати відображенням економічної реальності компанії. Тобто, відображати операційні результати компанії правдиво і чесно, не повинна містити істотних помилок, бути вільною від упереджених оцінок, повною і такою, що допомагає інвесторам і кредиторам ухвалювати обґрунтовані рішення.
- порівнянність – це можливість порівнювати фінансові звіти з року в рік, за компанією, з компаніями та за галуззю. Порівнянність – одна з особливостей, яка приносить велику користь кінцевим споживачам звітності. Можливість легко порівнювати фінансові звіти дає змогу інвесторам і кредиторам простіше ухвалювати рішення, в які компанії інвестувати.
Хто займається розробкою МСФЗ
МСФЗ розробила некомерційна організація Фонд МСФЗ (IFRS Foundation) ще в 1970-х роках. Насамперед щоб надати публічним компаніям єдиний базис для підготовки та розкриття фінансової звітності. І тим самим підтримати стабільність і прозорість у фінансовому світі.
Основною передумовою до створення універсальної системи ведення бухобліку став активний розвиток бізнесу на глобальних ринках. У той час компанії використовували різні облікові принципи, прийняті в їхній країні. Наприклад, в Україні це П(С)БО (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку), у Канаді свої ЗПБО (Загальноприйняті принципи бухобліку), а у США були і залишаються US GAAP (Загальні принципи бухобліку США). Така різноманітність у стандартах не давала змоги інвесторам порівнювати фінансові результати компаній з різних країн і ускладнювала ведення бізнесу на міжнародній арені.
Щоб уникнути плутанини, Фонд з МСФЗ вирішив створити універсальну «мову» бухгалтерського обліку для компаній усього світу. Застосування МСФЗ дало змогу бізнесу знизити вартість залучення капіталу і вийти на іноземні ринки.
Довідка
До Фонду МСФЗ входять Комітет або, як його зараз називають, Рада з МСФЗ, а також Комітет з роз'яснень (КРМФО або IFRS Interpretations Committee). Першим з'явився Комітет з МСФЗ
у 1973 році, який і є безпосереднім розробником МСФЗ. Спочатку до організації увійшли представники найбільших аудиторських компаній, банків, приватних фірм, фінансових
інститутів і бухгалтерських організацій з 10 країн світу (Німеччини, Великої Британії, Японії, Австралії, Канади, США та ін.). У 2001-му році до Комітету вже входили
представники зі 112 країн. Тому його реорганізували в Раду з МСФЗ. Штаб-квартира цієї організації базується в Лондоні.
З моменту свого створення Фонд з МСФЗ задає напрямок у роботі з фінансовою звітністю, створює нові стандарти та оновлює наявні. До основних завдань організації входить:
- розробка нових стандартів МСФЗ та їх затвердження
- оприлюднення документів з МСФЗ
- організація дискусій і публічних обговорень документів
- консультації та інше.
Перші стандарти МСФЗ позначали абревіатурою IAS (International Accounting Standards) – це були Міжнародні Бухгалтерські Стандарти. Після реорганізації КМСФЗ у Раду у 2001 році, IAS перейменували в IFRS (International Financial Reporting Standards) або Міжнародні стандарти з фінансової звітності. Вони доповнили список чинних МСФЗ, який завжди можна переглянути на сайті Ради IFRS.
Які документи входять до МСФЗ?
МСФЗ – це ціла система документів, до якої входять:
- Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS)
- Міжнародні стандарти бухобліку (IAS)
- Інтерпретації до МСФЗ (Interpretations of International Accounting Standards, IIAS) – вони розкривають суть стандартів і забезпечують однаковість у їх застосуванні.
Є ще один важливий документ – Концептуальні основи фінансової звітності. Вони не входять до складу МСФЗ, але використовуються під час їх розробки. У Концептуальних засадах описано мету формування фінансової звітності, визначення її елементів і вимоги до якості фінансової інформації. Концептуальними засадами керується насамперед Рада з МСФЗ під час створення нових стандартів та оновлення чинних. Їх також використовують приватні компанії для визначення методів обліку, якщо немає конкретних вказівок у стандартах.
Які звіти складаються за МСФЗ?
Звітність за МСФЗ (ifrs) складають фінансові відділи або фахівці з бухгалтерського обліку компаній, які зобов'язані дотримуватися стандартів МСФЗ. Зазвичай це МСФЗ бухгалтерія або фінансові аналітики, які працюють відповідно до принципів і вимог, встановлених Міжнародною радою зі стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Великі корпорації також можуть мати спеціалізовані відділи з фінансової звітності або контролю за відповідністю стандартам МСФЗ.
Звітність за МСФЗ – це фінансова звітність, інформацію в якій складено відповідно до всіх правил і вимог міжнародних стандартів фінансової звітності IFRS та IAS. Згідно з МСФЗ (IAS) 1 повний комплект фінансової звітності складається з таких звітів:
- Звіт про фінансовий стан або Баланс. МСФЗ впливають на те, як звітують за компонентами Балансу.
- Звіт про сукупний дохід. Може мати єдину форму або розділятися на звіт про прибутки та збитки, а також звіт про інші доходи, включно з майном та обладнанням.
- Звіт про зміни у власному капіталі. Також відомий як звіт про нерозподілений прибуток. Документує зміни в прибутку або в прибутку компанії за певний фінансовий період.
- Звіт про рух грошових коштів. Підсумовує всі фінансові операції компанії за певний період, розподіляючи грошові потоки на операції, інвестиції та фінансування.
Компанії також зобов'язані надавати короткий виклад своєї облікової політики. Повний звіт часто відображають поруч із попереднім звітом для демонстрації змін прибутків і збитків. Материнські компанії повинні складати окремі облікові звіти для кожної своєї дочірньої компанії.
Крім звітів, зазначених вище, компанії можуть включати до фінансової звітності звіти з охорони довкілля, звіти про додану вартість та інші звіти, призначені для полегшення роботи та прийняття рішень їхніми користувачами.
Роль і значення МСФЗ (IFRS) для бізнесу
МСФЗ (IFRS) використовують компанії з усього світу, здебільшого Європи, Азії та Південної Америки. Деякі країни застосовують міжнародні стандарти в обов'язковому порядку як національні вимоги до ведення бухгалтерського обліку. Інші, де є власні норми бухобліку, використовують МСФЗ (IFRS) як універсальний підхід до складання фінансової звітності. Універсальні стандарти застосовують ті компанії, які ведуть міжнародний бізнес або інвестують у нього. Власникам і менеджменту компаній дані зі звітності за МСФЗ (IFRS) дають змогу «просканувати» стан бізнесу й ухвалювати зважені рішення: фінансові та управлінські. Інвесторам звітність за МСФЗ (IFRS) допомагає оцінити прозорість ділової практики в організації, розрахувати вартість вкладень і можливі ризики інвестиційного проєкту. Які ще вигоди отримують компанії при переході на МСФЗ (IFRS):
- можливість вийти на світові фондові ринки і брати дешевші кредити в іноземних банках
- зменшуються витрати із залучення капіталу
- знижуються витрати на підготовку звітності (особливо, якщо йдеться про консолідацію звітності компаній з різних країн)
- фінансова звітність стає прозорішою, зрозумілішою та легко порівнюваною
- звітність містить правдиву інформацію про фінансовий стан компанії, за що високо цінується користувачами (власниками бізнесу, інвесторами, кредиторами, органами контролю та ін.)
- менеджменту компанії легше простежити зв'язок між даними у звітності та реальними подіями, і прийняти на їх основі ефективні рішення.
МСФЗ (IFRS) узагальнюють досвід ведення бухобліку та підготовки звітності багатьох країн ринкової економіки. Що дає змогу на їх основі швидше і дешевше розробити нові національні стандарти звітності.
У кожній країні є свій список підприємств, які зобов'язані застосовувати МСФЗ (IFRS). Переважно це гравці фінансового сектора (банки, страхові організації), ВАТ, великі компанії, недержавні пенсійні фонди тощо. Які організації вже ведуть облік за МСФЗ (IFRS) в Україні та Казахстані – читайте в матеріалах:
- В Україні МСФЗ (IFRS) зробили обов'язковими для більшості підприємств
- МСФЗ (IFRS) у Казахстані: реальність і перспективи для кар'єри бухгалтера.
Навіщо вчити МСФЗ (IFRS)
Для фінансових фахівців знання МСФЗ (IFRS) і практичний досвід їх застосування дають змогу швидше просунутися по службі або отримати високооплачувану роботу у великих міжнародних компаніях. Спеціаліст з МСФЗ (IFRS) може розвиватися в бухгалтерії або у фінвідділі: від головбуха і фінансового менеджера або контролера до позиції фіндиректора. Знання міжнародних стандартів фінансової звітності також стануть у пригоді в галузі внутрішнього аудиту.
Зростати можна не тільки на посаді, а й у зарплаті. За даними job-порталів, найвищі зарплати у тих фахівців, які вміють працювати за МСФЗ (IFRS) і можуть підтвердити цю навичку престижними дипломами. Дивіться заробітні плати фахівців з МСФЗ (IFRS). До того ж попит на них, очевидно, збережеться ще довгі роки. По-перше, ціни на первинну трансформацію звітності в аудиторських і консалтингових фірмах у рази вищі за річний оклад штатного фахівця з МСФЗ (IFRS). Компаніям вигідніше утримувати власних професіоналів. По-друге, дедалі більше закордонних інвестицій вливається у вітчизняний бізнес. Компанії виходять на глобальні ринки в пошуках нових можливостей і будуть змушені вести облік за МСФЗ (IFRS).
Так чи інакше МСФЗ (IFRS) стає вже не просто універсальною фінансовою мовою, а й необхідною умовою успішного розвитку, з одного боку, бізнесу, а з іншого – кар'єри у фінансах.
Запитання та відповіді
Хто повинен вести облік за МСФЗ?
Облік за МСФЗ повинні вести всі компанії, які підпадають під сферу застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Це великі корпорації, відкриті акціонерні товариства, фінансові інститути, державні підприємства, а також інші організації, які ведуть міжнародну діяльність або мають публічні зобов'язання перед інвесторами чи кредиторами.
Однак не всі компанії зобов'язані застосовувати МСФЗ. У багатьох країнах діють національні стандарти бухгалтерської звітності, які можуть відрізнятися від МСФЗ. Проте для деяких компаній, особливо для тих, чиї цінні папери торгуються на міжнародних біржах або які прагнуть залучити іноземних інвесторів, застосування МСФЗ може бути обов'язковим або бажаним.
Скільки форм включає фінансова звітність?
Повний комплект фінансової звітності складається з чотирьох звітів:
- Звіт про фінансовий стан або Баланс
- Звіт про сукупний дохід
- Звіт про зміни у власному капіталі
- Звіт про рух грошових коштів
Також компанії зобов'язані надавати короткий виклад своєї облікової політики. Компанії з мережею філій повинні подавати окремі звіти щодо кожної своєї дочірньої компанії.
За рішенням фахівця з МСФЗ комплект фінансової звітності може бути доповнено будь-яким іншим звітом, що містить цінну і важливу для користувачів звітності інформацію.
Як часто подається фінансова звітність?
Фінансову звітність за МСФЗ подають періодично відповідно до вимог, установлених законодавством і регулювальними органами країни, де діє компанія. Зазвичай фінансову звітність за МСФЗ подають щокварталу і річна звітність є обов'язковою для подання.
Крім того, міжнародні стандарти МСФЗ можуть також вимагати подання проміжної фінансової звітності (наприклад, за півріччя) протягом фінансового року.
Для товариств, чиї цінні папери котируються на фондових біржах, існують також вимоги до строків подання звітності, встановлені регулювальними органами та біржовими правилами.