Коли є мета — немає сумнівів: шлях Олени Коваленко до ДипІФР і 2-го місця в українському рейтингу ACCA

Посада: головний бухгалтер

Пройшла курс: «ДипІФР. Інтенсив»

Олена Коваленко — головний бухгалтер із 15-річним досвідом та амбітною метою вийти на міжнародний ринок. У розпал війни вона вирішила не зупинятись і інвестувала у власний розвиток, обравши інтенсив з підготовки до ДипІФР. Її шлях — це приклад залізної дисципліни, щоденної праці та довіри до методики викладача. Вона посіла друге місце в Україні та восьме у світі у рейтингах ACCA за результатами іспиту, довівши, що навіть у складних умовах можна досягати великого. Про навчання, стратегію успіху та особисту трансформацію — в її інтерв’ю.

Розкажіть, будь ласка, трохи про себе, де живете, ким працюєте? 

Живу в місті Київ. Працюю головним бухгалтером, єдиним бухгалтером у групі компаній. В Україні у зв'язку з війною майже немає активної господарської діяльності. Я розуміла до чого це йде, і вирішила, що хочу розвиватися і потрапити у міжнародні компанії або на міжнародний ринок праці як бухгалтер. Тому, для підтвердження своїх знань з бухгалтерії, вирішила отримати диплом ДипІФР, про який дуже багато чула. Маю досвід роботи приблизно 15 років і перша моя освіта — «Облік і аудит», що підтверджує диплом магістра. 

Це рішення в мене дуже швидко визріло. Я його прийняла буквально за один день, здається, за два тижні до початку навчання. Мені потрапив на очі ваш сайт. Я зв'язалась з менеджером, мені надали всю інформацію і розповіли про розстрочку на навчання — що мені якраз було дуже комфортно. Я вирішила навчатися і дуже швидко взялась до роботи.

Я жодного дня з цього часу не сумнівалась у меті. Я просто робила те, що в групі писали [мова про навчальну телеграм-групу в рамках тренінгу «ДипІФР. Інтенсив»], що Наталія Остап’юк казала. Поступово, але я всі кроки виконувала. Мені здається, я одна із перших, мабуть, зареєструвалась на екзамен. Тобто я чітко знала, що я йду на дипломний екзамен. Я була готова до цього. Я знала, що піду і зроблю все можливе, а чи отримаю, чи не отримаю той диплом – буде видно. Я багато чула, читала в телеграм-групі, що хтось вагався йти на екзамен. В мене такого сумніву не було. Я знала, чого я йду на курси і що я хочу отримати диплом ДипІФР. А для цього потрібно звичайно йти на екзамен. 

Як та чому обрали саме нашу академію для навчання? 

Вже точно не пам'ятаю, де я про вас почула. Здається, попадалася інформація в інтернеті. Можливо, була якась реклама. Я пам'ятаю, що в інстаграмі в мене була розмова з якоюсь академією, мені не сподобалася їхня подача інформації, недобре розійшлися з їхнім менеджером, який постійно кудись мене перенаправляв. 

Ще я заходила на офіційний сайт ACCA, дивилася на навчальні центри акредитовані. Можливо, так я знайшла вашу академію. І ваш менеджер мені надала всю інформацію про розстрочку, повідомила, що 15 лютого починається навчання, і я подумала, що треба швидко братись. В мене були теоретичні знання з МСФЗ ще з університету, тому я прийшла навчатися на «ДипІФР. Інтенсив».

Як проходило ваше навчання? Які методи та ресурси вам найбільше допомогли?

Все було на найвищому, максимально класному рівні. На початку мені було важче. А потім дитина пішла в садочок і я вже змогла продовжити навчання. Загалом я і о 5:00 ранку вставала, вчилася. Я бачила мету, бачила і шукала собі час для занять. Чи це було вночі, чи це було вранці, чи вдень, коли дитина спить. А ще ж була робота. Тому доводилося працювати над собою, вставати дуже рано, щоб щось повчити. 

Потрібно було просто робити те, що казала тьютор Наталія і, звичайно, вчитися. Інформація зі сторони вашої академії була досить гарно структурована. 

У вас на сайті ще є пробний екзамен ДипІФР. В мене були три безкоштовних спроби, і я ще докупляла три чи чотири спроби на онлайн-тренажері.

Кожну суботу тьютор Наталія Остап’юк проводила заняття. Мені було дуже-дуже комфортно і в групі, і на Zoom-зустрічах. Всі одногрупники постійно запитували щось в ході занять, коли потрібно було розбирати завдання. Можливо, спочатку я нічого там не розуміла, відкривала, думала, як це я здам, але ж Наталія казала: «Ну, всі ж якось здають, всі вчать. У вас є стільки-то часу на підготовку». Тобто просто берете та розв’язуєте багато задач за темою і все. І правду вона казала, саме розв’язування задач допомагає досягти успіху на екзамені, а не просто завчити. 

Теорію я буквально почала вчити десь за півтора місяця чи за місяць до екзамену. А до цього тільки задачі розв’язувала.

Звичайно підготуватися до іспиту допоміг комплекс всього. Спочатку просто розв’язування задач. Ми щосуботи розглядали кілька стандартів МСФЗ, постійно розв’язували задачі, тому що тільки так можливо щось запам'ятати і щось зрозуміти. Воно все відкладається в голові. Потім воно все накопичується і вже, як пазл складається, де картина все більше і більше вимальовується. 

Потім, як і казала Наталя, все-таки береш і читаєш хоча б побіжно ці конспекти, що в програмі були. Необов'язково їх вчити, але потрібно читати, щоб хоч розуміти, про що йде мова в тих задачах. І, звичайно, я кожну суботу була присутня на заняттях. Здається, одну суботу тільки пропустила через сімейні обставини. Видається, що це також допомагає, тому що є системність, ритм. Я не пропускала навчання і мені не потрібно було потім наздоганяти. 

Також на всіх Zoom-зустрічах була присутня, де розбирали різні завдання і складні теми. Краще бути присутньою на таких розборах, щоб бути з групою, ніж самому довго сидіти, не розуміючи, що ти робиш. А це значно економило і час, і можливість швидко спіймати суть.

Я консультувалася з тьютором частіше в групі, тому що Наталя казала писати завдання в загальній групі в телеграмі. Тому що, якщо щось незрозуміло, ну 100% знайдеться ще пара людей, а можливо і більше, кому також це буде незрозуміло, але хтось просто боїться поставити це питання.

Здається, індивідуально я консультувалась лише двічі. Питання стосувалися домашніх завдань, які тьютор давала додатково тим, хто впорався із основним домашнім завданням. Усі інші питання я просто ставила у телеграм-чаті групи.

Цей чат, я не знаю, як без нього було б. Там постійна підтримка і групи, і тьютора. І хтось ставить питання, ти також собі перечитуєш, щось позначаєш. Наприклад, ти думав, що знаєш це, а потім читаєш відповідь або запитання — і замислюєшся над тим, над чим раніше не задумувався. Відкриваються нові горизонти, так би мовити. 

Що, на вашу думку, було найскладнішим під час навчання? А що було найпростішим?

Найпростішим для мене було все-таки просто отримати все, що вже було підготовлено тьютором і вашою академією. Все було там наскільки структуровано і виписано, що не потрібно ніде було нічого шукати додатково, інформація була заготовлена. Саме по це я й прийшла сюди. 

А найскладнішим було тримати себе в руках, не нервувати перед самим екзаменом. Тому що здавалося, що я знаю все, що треба, я готуюсь до нього, але все одно переживання перед екзаменом були. І чим ближче екзамен, тим сильніше тривога. Так сім'я, дитина і робота, звичайно, відволікали, але ж не постійно. Особливо переживала за день-два до іспиту і в сам день екзамену.

Розкажіть, будь ласка, як готувались до іспиту ДипІФР, про свої враження, як він пройшов?

В мене все пройшло без затримок, без жодних зауважень від модератора. Я підготувала свою кімнату, підготувала своє робоче місце, сфотографувала його, щоб показати модератору, і від нього зауважень взагалі не було. Перед самим екзаменом, звичайно, дуже сильно нервувала, але виконала певні настанови, що Наталія давала. Потім я нервувала, звичайно, але коли почався екзамен і я почала розв'язувати задачі, все було супер. 

На третьому завданні все-таки в мене настав той момент, коли я сильно запанікувала. Коли накриває паніка і до ніг підходить хвиля стресу. Читаю задачу і я не розумію, що від мене хочуть і що це за задача. І мені вона здалась такою страшною, що я її не розв’яжу. А тут середина екзамену, в мене паніка, я не знаю, що робити. Я знову згадала, що Наталія розказувала: якщо не знаєте, не треба затримуватися на задачі, ви її кидаєте, йдете, пишете далі і потім уже повернетеся і там напишете хоча б пару слів.

Я не пам'ятаю, щоб я до неї повернулася, але я набрала скільки треба балів. Мабуть, все-таки стрес був сильний і такі переживання. Я, правда, не пам'ятаю, щоб я до цієї задачі повернулась. Пам'ятаю, що я її пропустила, я покинула її.

І потім, коли я уже побачила на сайті ці завдання, текст і задачі, в моїй голові воно зовсім не такий вигляд мало, як я її запам'ятала в день екзамену. Уявляєте? Такий стрес був, така паніка саме на цій задачі. 

Мабуть, десь дві хвилини я сиділа і нервувала над тією задачею, потім її покинула, бо час минає. Я її кидаю і починаю писати далі. І чим ближче до кінця екзамену, тим зрозуміліше стає, що не встигаю четвертий блок повністю нормально закінчити, записати все, що я хотіла. 

Але потім автоматично екран гасне і перші емоції після цього в голові: «Фух, здала, думаю». Сама собі оцінку поставила. Проходить певний час і пішли коливання — я ж не розв’язала одну задачу. Але знову підтримка в групі нагадала, що не потрібно ставити собі оцінки. «Ми ж не для цього складаємо іспит. Ви зробили все, що могли зробити, все, що ви знали, ви ж готувалися. То дозвольте уже фахівцям в ACCA, тим, хто перевіряє екзамени, поставити оцінку» — так говорила нам тьютор.

Дуже важко, звичайно, було відходити від цього. Я в день після екзамену не могла працювати, хоча в мене була робота. Здається,  це було п’яте червня, в мене була виплата зарплати, тобто мені треба було провести зарплату, а в мене був після цього спад сил. Я спочатку просто лежала на дивані, нічого не прибирала. Ноутбук стояв, все стояло, я не могла піднятись. У мене ось так виходив стрес. 

На самому екзамені, як бачите, виявилось, що я досить непогано написала його. Бо я просто писала все, що пам'ятала, все, що ми з Наталією розв’язували постійно, все, що я проходила на тренажері. Я ж намагалася писати структуровано. 

Чула таку підказку, що на екзамені корисно, щоб відповіді було чітко видно. Я в принципі люблю в роботі, щоб текст було гарно видно, розставити пробіли, абзаци, відступи, щоб все було чітко. Щоб кожне речення, якщо я щось рахую, закінчувалося числом, але пояснення вже йшло в наступний рядок. Мені здається, що саме оформлення також відіграє велику роль. Мені ж не важко поставити Enter на комп'ютері. Тим паче у мене хороша навичка набору тексту.  Не ідеальна, я не секретар, в мене немає такого швидкісного професійного набору, але через мою роботу я досить швидко набираю текст, швидко оформлюю, швидко друкую. Я читаю договори, пишу звіти і так далі.Тобто професійний досвід додав бонуси на іспиті.

Ви пройшли офіційний ДипІФР. Також ви декілька разів проходили іспити на онлайн-симуляторі ДипІФР. Розкажіть, які від нього враження і чи було тренування на онлайн-симуляторі корисним на офіційному іспиті? 

Звичайно. По-перше, він відтворює атмосферу самого іспиту, тому що він дуже подібний до справжнього екзамену. І те, що там час відраховується, це також допомагає вчитися. Про це казала Наталія, настає час кинути завдання і переходити до наступного, щоб зібрати максимально бали.

Немає ж завдання отримати п'ятірку, а є завдання зібрати максимальну кількість балів для отримання цього диплому, бо в дипломі ж не вказано, скільки балів ви набрали. Ні. Мета іспиту — отримати диплом ДипІФР. І саме цей симулятор допомагає побачити, наскільки ви добре чи погано вмієте контролювати час і управляти ним. У мене з цим, звичайно, були проблеми. 

Я також завжди поспішала на симуляторі, дивилася, що закінчується час, а я те не написала, те не зробила, те не порахувала. 

І я собі ніколи не дозволяла на симуляторі, коли я проходила іспит, користуватися допоміжними матеріалами. Тобто я реально перевіряла свої знання. Я бачила, де я знаю, де я не знаю, де мені треба підтягнути знання. Вже після того, як я проходила цей симулятор, я дивилася, що я не знаю, де я і що пропустила.

Єдиний мінус — після іспиту на симуляторі не можна було побачити своє виконане завдання, яким воно було. Там тільки звіт з’являється, дані про кількість балів. Я там собі просто робила скріни, щоб знайти те завдання в збірнику задач і перечитати те, що я там розв’язала, і те, що там, наприклад, написав екзаменатор. Я порівнювала і дивилася, у чому мої помилки. Звичайно, без цього онлайн-тренажера було б набагато важче. Я до самого екзамену, здається, сім разів пройшла цей онлайн-симулятор. В мене було три спроби безкоштовні в рамках курсу, і я ще докупляла собі спроби додатково. 

Після самого інтенсиву було ще 14 днів перевірки знань усіх МСФЗ від тьютора Наталі в нашій групі. Мені здається без тих двох тижнів, що були вже після самого інтенсиву, я б такі бали не набрала. Ці два тижні заповнюють прогалини: де і що там щось пропустила, щось не довчила, щось незрозуміла і кинула. А тут таке відшліфовування знань. Я проходила його також, виконувала всі рекомендації. Тьютор рекомендувала на цей час брати відпустку. Але, оскільки в мене по роботі не було великої завантаженості, то був час. 

Одночасно, в мене була робота, ще дитина захворіла, в садочок не ходила.

Ви посіли 2-ге місце в Україні та 8-ме в світі за результатами іспиту АССА DipIFR. Чи очікували ви таких чудових результатів?

Ну, це шалена робота, без підтримки Наталії Остап’юк, без її способу подання інформації це було б важче. В ході навчання з’явилася синхронність з групою, мені настільки було комфортно. Мені з нею було на 100% комфортно, на 1000%. Я вже навіть думаю про те, на який наступний курс піти. Тобто ще конкретних планів немає, але вже щось хочеться. Сподобався сам процес навчання.

Раніше, десь на початку двотисячних, я проходила навчання, яке мені оплатило підприємство. Я пішла на CAP/CIPA і пройшла тільки перший блок з фінансового менеджменту. Пам'ятаю, що екзамен тоді складала, також їздила в центр для цього. Але потрібно було далі йти, щоб отримати сертифікат. Згодом змінила роботу і далі не пішла на курси, щоб отримати CAP/CIPA.

Навчання і участь в іспиті на ДипІФР я вже оплачувала самостійно, брала для цього розтермінування. Це дуже зручно. Кожен місяць я сплачувала приблизно по три тисячі гривень. Це не так сильно б’є по кишені.

Вивчення МСФЗ та диплом ДипІФР якось вплинули на роботу/кар’єру?

Я саме звільняюсь з роботи через закриття компанії. Тому ДипІФР – це моя інвестиція в майбутнє. Знаєте, у кожного різна мета. Всі різні, я це побачила в групі. І до кожного свій індивідуальний підхід. Але, якщо шукаєте комфортну групу для себе, класного викладача і є задача піти на екзамен — можна сміливо йти у вашу академію до Наталії Остап'юк. Ви отримаєте цей диплом, якщо будете дотримуватися її підказок. 

Вона вже стільки людей підготувала, тому не потрібно собі самостійно щось вигадувати в процесі навчання. Просто робіть те, що вона каже і ви отримаєте диплом. Ви заплатили за це гроші, просто робіть, що вона каже, і ви отримаєте результат.

Я тут маю дякувати вашій академії, що у вас є така прекрасна Наталія Остап'юк. Хто захоче з моїх знайомих йти вчитися на ДипІФР, я буду тільки до неї відправляти. Вона чудовий викладач і людина.