Як компанії перевіряють компетентність кандидатів? Одні HR-менеджери просять під час співбесіди бути присутнім експерта у вузькій галузі. Інші – пропонують виконати тестове завдання. А треті оцінюють навички здобувачів дистанційно за допомогою професійних тестів. Останній варіант є дуже популярним. Роботодавці в усьому світі використовують розроблені престижними компаніями способи оцінювання здобувачів. Але чи можна довіряти результатам такого тестування?
Підбір персоналу, особливо до великих компаній із високою плинністю кадрів, дуже часто проводять за допомогою тестування. Заведено вважати, що на цьому етапі відсіюється до 85% кандидатів. Тривалий час велику прихильність HR-менеджерів великих компаній мали тести Talent Q завдяки якісному підходу до перевірки компетенцій кандидатів.
Ці тести створив відомий у всьому світі бізнес-психолог Роджер Холдсворт. Підбір кандидатів за Talent Q використовують понад 20 років у багатьох країнах. Спочатку розробники тестів входили до авторитетної корпорації з оцінювання здібностей SHL. Проте у 2006 році частина команди окреслила нову концепцію розвитку й «відокремилася». І, як не парадоксально, засновники Talent Q стали не конкурентами SHL, а охопили окремий сектор. В Україні за допомогою цих тестів відсіюють кандидатів деякі великі компанії.
Проте в багатьох довіра до цих тестів похитнулася. Адже в інтернеті почали з’являтися сайти, які пропонують «допомогу» у проходженні тестування за гроші. Причому це стосується як вербальних тестів, так і вузькопрофільних. Майданчиками для спілкування здобувачів і компаній, які виконують професійні тести, також стають біржі фрилансу.
Тести виконують люди, які неодноразово проходили подібні завдання, намагаючись працевлаштуватися до престижних і успішних роботодавців.
Ми не будемо розповідати, як працює ця система, щоб не створювати зайвої реклами нечесним, на нашу думку, людям. Проте для нас залишається важливим питання: як повернути довіру до професійного онлайн-тестування? Саме тому ми вирішили розповісти про тести з прокторингом.
Що таке прокторинг і звідки він з’явився?
Прокторинг прийшов зі світу дистанційного навчання. В одній зі статей ми вже розповідали, чому необхідно використовувати прокторинг.
Отримувати знання онлайн дуже зручно: навчання можна поєднувати з основною діяльністю, відстань від місця проживання студента до університету або навчального центру перестає бути перешкодою, а вартість дистанційного навчання є нижчою за стаціонарне. Проте тривалий час існувала проблема: як приймати підсумкову перевірку знань у таких студентів? Саме тому й виник прокторинг – технологія, що дає змогу верифікувати та спостерігати за студентами під час іспиту.
Уперше його застосувала американська компанія ProctorU у 2008 році. Тоді він працював за таким принципом: за студентами через вебкамеру спостерігав проктор і вручну фіксував усі порушення. Логічне запитання: навіщо використовувати процедуру прокторингу, якщо ті самі функції доступні в Zoom? Так здається лише на перший погляд. Система прокторингу може:
- верифікувати особу з імовірністю 99,8%;
- спостерігати за поведінкою випробуваного, мінімізуючи можливість списування;
- записувати іспит або процес тестування.
Прокторинг – це система контролю, побудована на спеціальному програмному забезпеченні. Але без участі людини вона не була б настільки надійною. Так, один зі способів верифікації – перевірка паспорта або водійського посвідчення, які студент підносить до вебкамери. Ця процедура майже не відрізняється від ідентифікації особи під час очного складання іспиту. Єдиний нюанс – екзаменований і проктор можуть перебувати за тисячі кілометрів один від одного.
Симбіоз роботи машини й людини відбувається і на етапі контролю за складанням іспиту. Програма фіксує напрям погляду студента та сигналізує проктору про можливе порушення.
Як же можна обійти програму? Тест із прокторингом обдурити складно. Програмне забезпечення визначає наявність сторонніх людей у кімнаті: за допомогою фіксації облич через вебкамеру або аналізу голосів у приміщенні. Завдяки комп’ютерним програмам проктор отримує можливість одночасно контролювати до шести осіб. Підозрілу поведінку виявляє комп’ютер і подає сигнал проктору.
Важливо розуміти, що прокторинг – це не комп’ютерна програма. Це назва системи контролю. Тобто компанії можуть розробляти програмне забезпечення, орієнтуючись на власні потреби, додаючи або прибираючи окремі функції.
Прокторинг може проводитися трьома способами:
- «старим дідівським» – коли людина через вебкамеру стежить за перебігом іспиту;
- лише за допомогою програмного забезпечення – за результатами перевірки програма надає звіт про поведінку студента під час іспиту;
- за допомогою людини й програми – це найнадійніший, але й найдорожчий варіант, тому він доступний не всім компаніям.
Де сьогодні застосовується прокторинг?
Як уже зазначалося, прокторинг з’явився у сфері дистанційного навчання. Сьогодні його також використовує бізнес під час добору кандидатів на вакантні посади. Найчастіше компанії не розробляють власне програмне забезпечення, а купують уже готове.
Також тестування з прокторингом упровадили деякі центри оцінювання професійних навичок фахівців. Переваги такого підходу під час проходження тестів є очевидними.
- Дистанційний формат дає змогу компаніям суттєво розширити свою аудиторію.
- Сервіс оцінювання компетентності підвищує рівень довіри до тестування.
- Кандидати можуть додавати результати оцінювання до резюме, щоб підвищити свою конкурентоспроможність.
- Прокторинг усуває для всіх зазначених категорій людей проблему, окреслену на початку статті, – спотворення об’єктивної оцінки навичок кандидатів сторонніми особами.
Дистанційна освіта й тестування активно розвиваються. Тому сьогодні особливо актуальним залишається питання верифікації даних в інтернеті. Роботодавець призначає кандидату перевірку певної навички, а сервіс відповідає за верифікацію та достовірність результатів.
