Хто такий внутрішній аудитор і як ним стати

Випускниця нашої академії Олена Чумак змінила юридичну кар’єру на аудиторську та наразі працює керівником відділу внутрішнього аудиту на державному підприємстві. А Максим Воронков, перш ніж перейти у внутрішній аудит, працював у податковому аудиті та бухгалтерській ревізійній службі. Внутрішніми аудиторами стають фахівці з абсолютно різним досвідом, але всі вони обирають цю професію через її перспективність та багатогранність. Хто такий внутрішній аудитор, чим займається в компанії та що має знати і робити, щоб працювати в сучасному бізнесі — розбираємось у матеріалі.

• Хто такий внутрішній аудитор і чим він займається у компанії
• Що потрібно знати та уміти внутрішньому аудитору
• Для чого потрібна сертифікація внутрішнього аудитора

Хто такий внутрішній аудитор і чим він займається в компанії

Аудит — один з найважливіших процесів на підприємстві. Він буває зовнішній, обов’язковий, коли залучають аудиторські компанії або незалежних фахівців-аудиторів для проведення щорічних перевірок. Та внутрішній, коли наймають аудитора в штат. На відміну від зовнішнього, внутрішній аудит не обов’язковий, тому службу внутрішнього аудиту створюють у компанії виключно за дорученням вищого керівництва на певному етапі розвитку бізнесу.

Внутрішній аудитор — це свого роду «ревізор», який оцінює ефективність роботи компанії, проводить об’єктивну оцінку фінансової, операційної діяльності та системи внутрішнього контролю. А також одночасно особистий помічник та радник керівництва, який виявляє «слабкі сторони» у роботі компанії та надає рекомендації щодо покращень. 

Як правило, фахівець виконує такі завдання:

• оцінює ефективність роботи системи внутрішнього контролю — чи дотримується компанія належних процедур і на якому рівні знаходиться ця система;

• виявляє, наскільки ефективно побудовані бізнес-процеси в організації, та допомагає їх налаштувати;

• контролює правильність проведення фінансових операцій, а також ведення фінансової, податкової та бухгалтерської звітності;

• перевіряє ефективність роботи конкретних фахівців, підрозділів або підприємств;

• виявляє можливі фінансові ризики та факти шахрайства. 

За результатами такої перевірки аудитор пише звіт для вищого керівництва та розробляє рекомендації з побудови бізнес-процесів, організації діяльності або з впровадження контрольних процедур. 

Підпорядковується внутрішній аудитор вищому керівництву — акціонерам, власникам, та може виконувати безліч завдань на різних ділянках діяльності фірми, включаючи вивчення фінансових даних, оцінку методів складання бюджету і бухобліку, систем преміювання співробітників. Для цього він проводить співбесіди з працівниками, перевіряє документи, звітність, графік роботи працівників тощо. Тому має заглиблюватися в усі бізнес-процеси компанії: від закупівель канцтоварів в офіс і правил ведення касових операцій до виведення фінансових результатів та побудови управлінських балансів і звітів P&L, cashflow. 

Наприклад, внутрішній аудитор може перевіряти касові операції, чи є залишок грошей у касі і як відбуваються розрахунки з підзвітними особами, співробітниками та контрагентами. Або оцінювати контроль над правдивістю показників бухгалтерського обліку, як саме його побудовано. Наприклад, якщо немає розпорядчих документів щодо передачі основних засобів матеріально-відповідальним особам — це буде порушенням. Або якщо є основні засоби, що повністю заамортизовані, але їх продовжують використовувати в господарській діяльності та не переоцінювати — це знову недолік системи контролю. Внутрішній аудитор має про це повідомити у звіті. 

Оцінка системи внутрішнього контролю — одна з найголовніших задач аудитора, тому що система контролю діє практично у кожній компанії. Навіть в невеликій фірмі власник проводить інвентаризацію матеріальних цінностей, бо особисто зацікавлений в цьому. Але про створення підрозділу внутрішнього аудиту в компанії замислюються пізніше, коли керівництво вже розуміє, що діяльність контрольних підрозділів полягає не тільки в безпеці та ефективності використання матеріальних цінностей, але й у необхідності контролю показників фінансової, управлінської звітності, а також в налаштуванні бізнес-процесів. Бо не зажди в компаніях, що динамічно розвиваються, процеси побудовані правильно і логічно, а контрольні процедури працюють на належному рівні. 

Наприклад, у групі компаній нерідко буває різнобіжність у побудові фінансової звітності, коли менеджери з кожного підприємства по-своєму будують звіти, по-різному трактують їхні показники та відхилення від запланованих трендів. В результаті інвесторам складно проаналізувати звітність усієї групи компаній. В таких випадках внутрішній аудитор, як незалежний та об'єктивний орган, допомагає організації налаштувати бізнес-процеси та надає цінні поради, як привести їх до єдиного стандарту. 

Нерідко внутрішній аудитор супроводжує і зовнішній аудит. Якщо рівень розвитку підрозділу внутрішнього аудиту та кваліфікація аудиторів відповідає вимогам, які висувають зовнішні аудитори. Внутрішній аудитор може супроводжувати проведення зовнішнього аудиту та виконувати частину його функцій. 

Що потрібно знати та уміти внутрішньому аудитору

Внутрішній аудитор «занурюється» абсолютно у всі процеси в компанії, тому має володіти широким рівнем навичок та глибокими знаннями у різних галузях.

Він має розумітися на багатьох речах:

• знати фінансовий, управлінський облік та оподаткування — тобто внутрішні аудитори мають бути фахівцями у фінансах;

• знати міжнародні стандарти професійної практики внутрішнього аудиту (основні принципи, стандарти, визначення та Кодекс Етики);

• розбиратись у галузі, в якій діє підприємство;

• знати ІТ-технології, які застосовує компанія;

• знати нормативно-правову базу;

• розуміти тонкощі ведення бізнесу.

Якщо спиратись на вимоги до внутрішніх аудиторів у вакансіях, то основними будуть — вища юридична або фінансово-економічна освіта, а також відмінне знання нормативної та законодавчої бази. 

Список вимог до кандидата на посаду внутрішнього аудитора — вакансія з robota.ua

До того ж вимоги до знань аудитора дуже залежать від галузі, в якій працює компанія.  Найчастіше фахівців з аудиту шукають великі, міжнародні компанії та холдинги, банки, страхові, фінансові компанії, агропромислові та будівельні підприємства. Наприклад, якщо аудитора наймає аптечна мережа, він має розумітися на фармацевтичній галузі, навіть на тому, які існують лікарські засоби, розуміти специфіку покупок клієнтів в аптеках тощо. 

Внутрішній аудитор має вміти об'єктивно оцінювати як цілий підрозділ, так і окремі операції, функції, процеси та системи в компанії. Наприклад, терміни погашення дебіторської заборгованості. Іноді бухгалтери не встигають їх перевірити, тому внутрішній аудитор має донести до бухгалтерської служби необхідність проведення такої процедури, а для топменеджерів описати ризики того, які можуть бути втрати для бізнесу, та порадити, як їх запобігти. А для цього він повинен знати, як аналізувати показники фінансової звітності, як оцінювати ефективність їхнього контролю та одночасно знати багато нюансів ведення бізнесу на належному рівні.

Міжнародний Інститут внутрішніх аудиторів (The Institute of Internal Auditors або ІІА) розробив Модель компетенцій у внутрішньому аудиті, де визначив навички, за якими роботодавці мають оцінювати фахівців при найманні на роботу, а самі аудитори — перевіряти власні знання для планування професійного навчання.

Модель компетенцій у внутрішньому аудиті від The Institute of Internal Auditors

В документі експерти IIA поділили компетенції внутрішнього аудитора на три рівні: 

• Загальні знання та розуміння того, що внутрішній аудитор має робити: чи то складання ризикоорієнтованого плану, проведення аналітичних процедур, чи то контроль за правдивістю показників фінансової звітності та ІТ-аудит.

• Прикладні знання. Якщо внутрішній аудитор ними володіє, він може професійно оцінити рівень дебіторської заборгованості, провести необхідні контрольні процедури. Розуміти, виконувати та коментувати свою роботу. Робити висновки та доносити їх керівнику відділу внутрішнього аудиту або вищому керівництву компанії.

• Експертні знання. З ними аудитор може оцінювати роботу і завдання з внутрішнього аудиту, які виконує сам особисто або його підлеглі. Може оцінювати ефективність цих контрольних процедур та надавати рекомендації, куди рухатись далі та як зростати у своїй діяльності.

Внутрішній аудитор взаємодіє не тільки з показниками та цифрами в ІТ-системі, але й багато спілкується з людьми — з керівниками підрозділів, співробітниками під час проведення опитувань. Веде діалоги із керівниками планово-економічного підрозділу, служби безпеки чи контрольно-ревізійного управління стосовно контрольних процедур. Тому поряд з професійними знаннями, внутрішньому аудитору необхідні такі особисті якості, як аналітичне, критичне мислення і навички ефективної комунікації. 

Олена Чумак, яка працює керівником відділу внутрішнього аудиту, розповідає, що саме через це працювати аудитором складно. Якщо зовнішній аудит є обов'язковим через законодавчі вимоги, і співробітники зобов'язані надати інформацію та документи. То внутрішній аудит, за її словами, є незвичним для багатьох співробітників і може сприйматись спочатку недоброзичливо. Як каже випускниця, їй доводиться бути тонким психологом, щоб подолати непорозуміння, отримати потрібні документи та донести, що завдання внутрішнього аудитора — не покарати когось, а навпаки скоригувати роботу у правильний бік. «І тут головне завдання аудитора, — каже Олена, — налагодити комунікацію та пояснити, що все це на благо організації». 

Для керівників певних бізнес-процесів внутрішній аудитор має вміти презентувати себе не як орган контролю, а як помічника. Доносити до них мету перевірки — що вона потрібна не для покарання за помилки, а щоб підвищити ефективність бізнес-процесів або якість показників управлінської звітності, мінімізувати ризики та фінансові втрати. Лише тоді він зможе отримати інформацію та виконувати свою роботу.

Для чого потрібна сертифікація внутрішнього аудитора

Щоб працювати внутрішнім аудитором, потрібно мати не тільки знання, але й документи, які їх підтверджують. А це, перш за все, дипломи від міжнародних інститутів, які проводять іспити на підтвердження кваліфікації фахівців з аудиту.

Найчастіше у вакансіях фігурує сертифікація CIA від Міжнародного інституту аудиторів (IIA), але роботодавці також очікують побачити в резюме фахівців й інші дипломи:

• CISA (Certified Information Systems Auditor або сертифікований аудитор інформаційних систем) від асоціації ISACA;

• CFE (Сертифікований експерт з питань шахрайства);

• CGAP (Сертифікований фахівець з державного аудиту); 

• CFA (Сертифікований фінансовий аналітик);

• та дипломи з міжнародних стандартів фінансової звітності — CAP/CIPA або ACCA DipIFR. 

Для внутрішнього аудитора вони не є обов’язковими, але додають переваги при працевлаштуванні та кар’єрному рості. Дозволяють не тільки підвищити кваліфікацію тим, хто вже працює в аудиті, але й навіть отримати професію аудитора. Бо у внутрішній аудит нерідко переходять з інших галузей та посад. Найчастіше аудиторами стають юристи та фінансові фахівці — контролери, ревізори, члени постійної інвентаризаційної комісії або заступники головного бухгалтера, які стежать за показниками звітності (до речі, як бухгалтеру перейти у внутрішній аудит писали у статті «Як стати аудитором?»).

Так було у випускника академії Максима Кормільцева. Зараз він працює головним експертом у департаменті внутрішнього аудиту в одній великій енергетичній компанії. Але за освітою він юрист, і в минулому працював у консалтингу. На курс з внутрішнього аудиту пішов після того, як в їхньому департаменті відбулася зовнішня оцінка. За словами Максима, щоб підвищити бальну оцінку та відповідати всім вимогам, співробітники департаменту мали отримати сертифікацію. «Компанія відправила нас на навчання, але навчальний центр я обирав сам, — розповідає випускник. — Навчався не лише заради сертифіката та відповідності посаді, але й щоб підвищити свій рівень знань».

Тому при виборі сертифікації фахівці мають відштовхуватись від початкових знань, професійного досвіду та кар’єрної мети, задля чого потрібне навчання. Якщо внутрішній аудитор планує розвиватись в компанії до керівника служби внутрішнього аудиту, йому достатньо отримати одну-дві сертифікації для підвищення кваліфікації. Але якщо його амбіції вищі та виходять за межі компанії, він має постійно навчатись і підвищувати професійний рівень. 

Наприклад, внутрішній аудитор може увійти в Раду директорів як представник Комітету з аудиту. Або планувати кар’єру в компанії з Великої четвірки (Big4) — KPMG, Ernst & Young (EY), PrisewaterhouseCoopers (PwC) чи Delloite, що вважається дуже престижним. Бо зарплатня в таких компаніях може сягати 2000-3000$ на місяць, а отриманий досвід роботи дозволяє перейти у власний бізнес — відкрити компанію з аудиту чи консалтингу. І саме отримання сертифікацій від міжнародних організацій відкривають цей перспективний шлях.

Але міжнародні сертифікації — це не просто. Щоб здобути диплом від того ж інституту IIA, треба пройти три іспити на різні рівні сертифікації. До того ж інститут не проводить навчання, а лише іспити. Тому для тих, хто вперше отримує міжнародний диплом, найкращим варіантом буде проходження курсів від асоціацій, які проводять навчання та готують до іспитів. 

Наприклад, курс-професія з внутрішнього аудиту готує до іспиту на диплом від ACPM — британської міжнародної академії сертифікованих професійних менеджерів (Academy of Certified Professional Managers). Курс надає повні знання від основ до практики, та підходить фахівцям із різним рівнем знань та підготовки. Програма починається з загальної, базової інформації, а потім охоплює всі інструменти та методи аудиторських перевірок. Така сертифікація може не тільки суттєво посилити резюме міжнародним дипломом, але й стати міцною базою для роботи, кар’єри та отримання інших дипломів з аудиту. 

Але, навіть отримавши диплом, внутрішній аудитор має постійно розвиватися, щоб мати змогу пильно стежити за бізнес-процесами, бачити та виправляти помилки ще до того, як пройде зовнішній аудит та з’являться проблеми у компанії. А також вміти консультувати топменеджмент стосовно покращень у бізнесі, щоб він працював і приносив гроші. А для цього потрібно постійно моніторити стан компанії та ситуацію на ринку, відстежувати тренди в галузі, а професійні знання та навички підтримувати на належному рівні.