Валентина Саврасова: «Вивчити МСФЗ та отримати ДипІФР — це інвестиція в перспективу»

Посада: головний бухгалтер виробничого підприємства

Пройшла курс: «ДипІФР. Інтенсив»

Валентина Саврасова — головна бухгалтерка з багаторічним досвідом, яка не зупиняється на досягнутому. Попри щільний графік і відповідальну роботу, вона поставила перед собою амбітну мету — опанувати міжнародні стандарти фінансової звітності та здобути диплом ДипІФР. У цьому інтерв’ю Валентина ділиться своїм шляхом підготовки, викликами, які довелося подолати, та секретами успішного складання іспиту. Її історія — це приклад наполегливості, сили волі та віри у власні можливості.

Розкажіть, на якій посаді та в якій компанії працюєте?

На даний момент займаю посаду головного бухгалтера на елеваторі. Наше підприємство є виробничим — ми виробляємо олію, макуху та інші харчові продукти. Підприємство має досить значні обсяги експорту.

Моя основна зайнятість — головний бухгалтер. Паралельно вже тривалий час особисто надаю консультації з ведення бухгалтерського обліку та оподаткування для власників малого та середнього бізнесу.

Додатково я отримала посаду податкового консультанта, що є для мене великим досягненням. Працюю в чудовій команді професійних консультантів і надаю послуги по всій Україні, що мене дуже тішить. Таким чином, я маю можливість консультувати значно ширше коло клієнтів на більшій території.

А попри таку велику зайнятість чому ви вирішили вивчати МСФЗ і отримати диплом ДипІФР?

Рішення про вивчення МСФЗ я прийняла приблизно в 2020 році, коли почала поступово до цього готуватися. У мене була справжня мрія — я дуже хотіла розібратися в міжнародних стандартах.

Тоді, як і зараз, я розумію, що національні стандарти бухгалтерського обліку на 90% або навіть більше ідентичні до міжнародних. Саме це розуміння стало для мене основною мотивацією.

Коли я зрозуміла, що можу поєднати вивчення стандартів з отриманням міжнародного сертифіката, очі просто загорілися. Розумієте, таким чином ти отримуєш визнання і ставиш для себе певну «галочку».

Тоді я поставила собі чітку ціль: вивчити МСФЗ та отримати цей сертифікат. Одночасно з цим я отримаю глибокі знання, добре розберуся в стандартах, що значно полегшить мою майбутню роботу. Це інвестиція в перспективу.

Розкажіть, як ви обрали нашу академію і чому?

Зараз, коли аналізую той період, пам'ятаю, що все почалося з реклами в інтернеті. Коли ти починаєш щось підбирати — платформу чи лектора — і у тебе немає конкретних орієнтирів, питання стає складнішим. Особливо коли тема для тебе абсолютно нова, як це було у моєму випадку з МСФЗ.

Я розуміла, що самостійно до такого іспиту не підготуєшся — це неможливо. Тому почала шукати курси. Коли натрапила на вашу академію, почитала відгуки, подивилася програму підготовки. Мені сподобався підхід та період навчання.

Пам'ятаю, що записалася буквально в останній момент — у лютому, коли курс мав починатися в березні. Я «заскочила в останній вагон»: група вже була сформована, і здається, навіть перший тиждень навчання вже почався. Але про це рішення не шкодую.

Зараз я розумію ваш підхід, бачу професійну підготовку лекторів та їхню методику. Але тоді це був чисто випадковий вибір, заснований на інтуїції. Я пройшла тільки тренінг-інтенсив. Теорію опановувала самостійно — почала готуватися ще раніше, можливо, в перший рік війни. Але, як завжди, через аврали на роботі не вдалося повноцінно підготуватися самотужки.

Найяскравіше пам'ятаю саме ці три місяці інтенсивної підготовки до іспиту. Вони були настільки потужними та насиченими, що залишилися в пам'яті назавжди.

Розкажіть, як проходило ваше навчання. Що вам найбільше сподобалось, які методи, ресурси?

Саме навчання було класним. Що мені найбільше сподобалося в підході? Лекції інколи були важкими — не годину чи дві, а три-чотири години. Це не завжди легко, особливо в суботу після робочого тижня. Але ці лекції були надзвичайно змістовними — глибоко та зрозуміло подавався матеріал.

Друге — це не була суха теорія чи заучування термінів. Підхід був суто практичним. Пані Наталія постійно спрямовувала нас на те, що бухгалтерія — це практика, і ми маємо бути в ній постійно.

Спочатку в мене було налаштування на теорію — що треба вивчити матеріал і написати іспит, як ми пам'ятаємо зі школи чи інституту. Але тут зовсім інше. З самого початку лектор налаштовувала нас на те, що має бути розуміння і відпрацьована до автоматизму техніка, яка просто має автоматично «видаватися» на іспиті. Інакше його не напишеш.

Методика підготовки

Мій підхід та багатьох інших студентів був такий: береш лекційний матеріал, слайди, опрацьовуєш їх, потім виконуєш домашнє завдання. Розумієш, що цілий тиждень маєш працювати — опрацьовуєш теорію паралельно з практичним блоком. Практичний блок завжди був нелегким, тем було багато і все треба було детально розібрати. Коли десь щось пропускав — ставало дуже важко.

Ключові принципи успішної підготовки

Обов'язкова присутність на лекціях — методика «потім додивлюся» не працює. Не вистачить часу, особливо якщо «випаде» лекція чи дві — це вже катастрофа.

Є різні студенти: ті, хто має вільний час і навчається безпосередньо, і ті, хто працює паралельно. Коли цілими днями на роботі, це дуже важко. Треба йти крок за кроком, тримати ногу. Як тільки починаєш запускати — догнати неможливо.

Пам'ятаю десь усередині підготовки був переломний період — мене також «ламало», продовжувати чи ні. Це коли після першого місяця є розуміння ситуації. Тоді або збираєш силу в кулак і кажеш: «Візьму цей сертифікат», або все. Якщо вирішив продовжувати — є на лекціях, опрацьовуєш матеріал вдома, постійна самостійна підготовка.

Техніка запам'ятовування

Були теми, де потрібні формули, методики, підходи до інструментів — я в зошиті прописувала декілька аркушів одним і тим самим. Це методика, яку порадив лектор, і вона чудова. Коли починаєш записувати, навіть не знаєш, в який момент мозок «зчитує» і потім видасть на автоматі. Це як запис на диск — заповнюєш простір. Ця методика дійсно працює.

Просте перечитування для такого іспиту не підходить. Це комплексна задача — три окремих питання, досить різноманітні. Є обрахунки, теорія, логічне мислення. Етичні питання присутні в кожному блоці на фоні — їх просто треба помітити. Тому кажуть, що без структурованої підготовки іспит не складеш — почнеш хвилюватися, а час просто злітає за пів години.

Додаткові методи

Прослуховування лекцій обов'язково, можливо навіть записування ключових моментів. Я ставила на запис найважливіші питання, щось те, що потрібно запам'ятати або мені не вдавалося зрозуміти з першого разу. Короткі відео потім переслуховувала. Цілу лекцію неможливо, а коротенькі фрагменти — цілком.

Індивідуальний супровід

Консультації з лектором — це не просто консультації, а повноцінний супровід. Пані Наталія вміє відчути, хто з іншого боку, зрозуміти і «зчитати» людину. Вона не тільки досконало знає стандарти, а прекрасно розбирається в людях — кому чого не вистачає, де потрібно натиснути, де відпустити.

У мене десь на середині курсу був момент, коли робота забирала багато часу і я почала відставати в підготовці. Це бачила не тільки я — вона зрозуміла. Переписка була постійна, з кожним індивідуально — це прекрасний підхід. Розумію, що це безмежне навантаження для лектора, але це велика підтримка, коли з тобою особисто спілкується людина, яка в цьому розуміється.

Це живе спілкування, реальний індивідуальний супровід. Інколи питання стоїть не в розумінні матеріалу, а в самому підході, в тому, як ми психологічно налаштовані на іспит і підготовку.

Відпустка перед іспитом

Наталія порадила мені обов'язково взяти відпустку перед іспитом. Вона розуміла мою завантаженість на роботі і сказала: «Валентино, ви маєте взяти відпустку, відпочинок — це необхідність». Я дуже рідко беру відпустку на підготовку, але тут це було потрібно. По-перше, щоб морально переключитися, відключитися від зовнішнього. Повністю переосмислити все, що готувала.

З тих двох тижнів майже всі дні готувалася. Просто без кінця. Хто йде готуватися на цей іспит, має чітко розуміти — просто так здати його не вдасться. Потрібна чітка, постійна підготовка.

Не маючи досвіду роботи з міжнародними стандартами, зрозуміла, що це важко. Десь внутрішнє «щось» казало: «Не справишся». Але коли лектор каже: «Справитеся, головне зробити те, те і те» — включаєш усі можливі й неможливі ресурси і йдеш до кінця.

Треба серйозно підійти до справи: розібрати структуру іспиту, зрозуміти вимоги, обов'язково відвідувати лекції, опрацьовувати матеріал, виконувати домашні завдання. Йти на контакт з лектором — це чудово, коли є зворотний зв'язок.

Пані Наталія відрізняється від інших своєю простотою в поданні інформації. Коли вона подає матеріал просто і зрозуміло, навіть незрозуміле стає зрозумілим. Наскільки я люблю облік ще з університету — мабуть, тому мені з першого разу вдалося завдяки спільним зусиллям: її силам, настановам і, відповідно, моїй праці паралельно.

Розкажіть, якщо поглянути з висоти вашого досвіду, що вам здалося найскладнішим під час навчання, а що найпростішим?

Найскладнішим було себе зібрати і правильно оцінити складність ситуації.

Найпростішим — я не скажу, що тут є проста сторона, але найлегшим було те, що бог дав нам такого лектора. Це було найпростіше. Якби був лектор з іншим підходом, відсоток успішності був би набагато менший.

Статистика та мотивація

Уявіть, як нас могли налаштувати перед самим іспитом на відеоконференції від ACCA. Їхні спеціалісти повністю прокоментували сам іспит, здачу, підхід — як це все відбувається.

Тоді багато хто вперше почув статистику — що на кожній сесії по світу здають лише 40%. До цього я цієї статистики не знала. Це так злякало! Коли я прорахувала: ми здаємо не самі, це статистика по всіх країнах, які беруть участь в іспиті. І думаю: «40% шанс — це зовсім небагато, це навіть не половина».

Коли ми це почули, я подумала: «Боже, все, це провал». Це здавалося неможливим.

Але тоді пролунала фраза: «А хто сказав, що ви не ввійдете в ці 40%?». Це було поштовхом. Коли тобі каже людина, яка в тебе вірить, яка тебе готує, просто віддає всі сили: «Слухайте, а хто сказав, що це не ви будете?»

Була відверта розмова: «Недарма ми всі тут зібралися, ми не випадкові». Я кажу, що випадково знайшла вашу академію, але насправді — ні, не випадково. Це було цілеспрямовано. Коли шукаєш, знаходиш краще. Випадковостей там не було. Це все було заплановано.

У здачі іспиту випадковостей немає — там тільки підготовка.

Розкажіть, чи користувались ви онлайн-симулятором під час підготовки до іспиту? Які враження від нього?

Так, онлайн-симулятор — це коли заходиш в електронну систему і там тестуєш умови, наближені до реальної здачі іспиту.

Наскільки пам'ятаю, усім, що нам давали, точно користувалася. Зараз не можу детально охарактеризувати враження — не пам'ятаю подробиць. Думаю, що точно допомогло, раз все-таки іспит здала. Можливо, якби зараз побачила симулятор знову, то згадала б більше деталей. Але загалом користувалася всіма доступними ресурсами для підготовки.

Після такої безрадісної новини про 40% успішних іспитів від ACCA, розкажіть про свої враження від самого іспиту на ДипІФР.

День іспиту — це дуже серйозно, до нього треба підходити відповідально. Наш лектор налаштовувала нас на те, що день перед іспитом має бути «днем тиші» — це прекрасний підхід. Ніхто в групі вже нічого не запитував, усі сиділи тихо. Хтось можливо ще готувався, хтось ні. Я частково готувалася, але потім дала відпочинок своїй голові, тому що відчула перенасичення інформацією.

Коли відбувається перевтома, одразу падає самовпевненість — починаєш думати, що нічого не знаєш. Це звичайне явище для всіх студентів перед іспитом. Тому в день іспиту зранку я вже нічого не повторювала — це було б неможливо.

На кухні в мене був столик, де лежали всі матеріали, складені по темах: роздаткові матеріали, лекційні конспекти, додаткові записи. Навіть якщо не готуєшся активно, сам факт того, що все це лежить перед очима, дає певне відчуття підготовленості.

Технічні складнощі на початку іспиту

Найбільше хвилювання виникло при підключенні до іспиту. Спочатку не спрацювала камера — у мене був новий телефон, і я не змогла сфотографувати документи через відключену функцію блокування екрану. Від хвилювання я просто не зрозуміла, як переключити налаштування. Це викликало справжню паніку.

Я запізнилась на 15 хвилин, але час мені не зменшили. Відлік трьох годин починається з моменту, коли ти заходиш на платформу, а не з призначеного часу початку іспиту. Це справедливо — якщо в 10 годин призначений іспит, а ти не підключився, це твої проблеми. Але як тільки заходиш на платформу, маєш повних три години.

Процес складання іспиту

Коли я сіла в робочий кабінет і побачила завдання, одразу заспокоїлась. Для мене це стало звичайною спокійною обстановкою. Людей поруч не було, розуміла, що хтось спостерігає, але сиділа спокійно.

Перше, що я зробила — це планування часу. Наша викладачка Наталія обов'язково радила розпланувати кожне завдання по хвилинах і не відхилятися від цього плану. Знаєте, яка, мабуть, вічна проблема бухгалтера? Потрібно звести баланс! На іспиті був потрібен баланс часу і швидкості. Ну я на цьому не акцентувалися, бо це вміння вже було відшліфоване на заняттях 10 разів. Я зайшла в Excel і розписала весь таймінг. Це дуже важливо — коли маєш чіткий план, важко від нього відхилятися, починаєш працювати автоматично.

Потім пішли питання. Я не зупинялась на жодному завданні — якщо десь застрягала, переходила далі. Далі були історичні питання та практичні завдання.

Мовні виклики

У мене була ще одна проблема — недостатньо вільно писала російською мовою. Спілкуватися можливо і краще, а ось писати було складно, адже вивчала російську в дев'ятому класі. Але підготовка допомогла — у мене було три зошити, списаних моєю рукою. Спочатку писала від руки, потім почала друкувати на комп'ютері.

Те, що я мало спілкувалась російською, не означало, що не знала мови. Просто мало її застосовувала. Після іспиту жартую, що тим, хто перевіряв наші роботи, мабуть, було з чого посміятися — можливо, там були ламані слова чи помилки, які система не підсвічувала.

Але суть не в ідеальній мові, а в розумінні. Якщо готувався і є розуміння матеріалу, то свій рівень покажеш будь-якою мовою.

Поради щодо успішного складання

Перше — розпланувати час. Друге — обов'язково заспокоїтися і зібратися. Третє — якщо є підготовка, будеш автоматично писати правильні відповіді, строго по пунктах.

Коли запитують щось, посилаючись на стандарт МСФЗ чи НСУ, треба описати саму ситуацію згідно зі стандартом, потім дати практичне розв'язання. Все можна порахувати в Excel — калькулятор не обов'язковий, хоча я, як справжній бухгалтер, звикла навіть 10+5 рахувати на калькуляторі.

Перемикання між екранами спочатку хвилювало — тут описуєш відповідь, там в Excel рахуєш, потім переносиш обрахований результат назад. Там немає часу для чернетки, там є чистовик і ми в ньому працюємо, все. Але на іспиті це не відчувалось складно.

Результат і рефлексія

Час швидко збіг, треба було виходити з системи. Тим, що написала, я була задоволена. Звісно, хвилювалась, як кожен.

Коли побачила результат — 60 балів — спочатку навіть не повірила. Потім проаналізувала: майже на кожне питання написала відповідь. Десь не звела баланс, щось не дописала — відповідно, бал відображає ці недоліки.

Наша викладачка Наталія налаштовувала нас на те, що навіть 51 бал — це чудово. Стовідсотковий результат може отримати хіба що той, хто розробляв завдання. А 85 балів — це вже взагалі ідеальна відповідь зі стандарту.

Спрацювала одна цікава практика — Наталія радила загадати собі бал, в який хочеш повірити, бо думки матеріалізуються. Я загадувала 70, а отримала 60 — для мене це було чудово, враховуючи, що не маю постійної практики роботи з МСФЗ.

Коли побачила результат, це був справжній фурор. Просто не вірила своїм очам — мені вдалось! Це дійсно вдається всім, головне — правильний підхід і чудовий лектор.

Звісно, викладач робить все на 1000 відсотків з свого боку, а от самопідготовка — це досить великий відсоток роботи, який треба проробити самостійно. Якщо цього не зробити, то це вже твої мінуси. Все працює тільки в комплексі.

Розкажіть, будь ласка, чи вплинули навчання та отриманий диплом на вашу роботу, кар’єру? Можливо, клієнтів стало більше, чи зросла кількість консультацій?

Так, звісно. Якщо говорити про роботу, то проєктів стало настільки багато, що я просто фізично не встигаю з усім впоратися. Це той момент, коли потрібно вже розширюватися, залучати додаткових фахівців. Я це чітко розумію.

З міжнародними стандартами я поки що не працюю напряму, але маю впевненість: ми рухаємося в напрямку Європейського Союзу, і наші національні стандарти поступово адаптуються до міжнародних. Я переконана, що з часом вони стануть повним дзеркалом міжнародних норм. Ми до цього йдемо.

Проєкти, які реалізує наша країна, також спрямовані на те, щоб ми вийшли на міжнародний рівень. Уже зараз більшість законодавчої бази наближається до європейських стандартів, а це, по суті, і є міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Я впевнена, що всі бухгалтери поступово прийдуть до розуміння, що потрібно глибше вникати в ці стандарти. Ми, як податкові консультанти, зараз беремо участь у навчальному проєкті, де виступаємо кураторами курсу з національних стандартів. І я вам скажу: коли порівнюєш наші стандарти з міжнародними, розумієш, наскільки глибоким стало твоє розуміння.

Я завжди раджу: якщо хочеш досконало розібратися з національними стандартами — почни з міжнародних. Вивчивши їх, ти краще зрозумієш і наші. Я так думала раніше, а зараз переконалася в цьому ще більше, бо бачу, як це працює на практиці. Методика, принципи, підходи — все стає зрозумілішим.

Звісно, я не кажу про великі компанії з дочірніми структурами, які вже працюють виключно за міжнародними стандартами. Але навіть у нашій компанії, яка поки що самостійна, директор каже: «Ми плануємо виходити на міжнародний рівень. У нас є підприємство за кордоном, і ми хочемо стати частиною міжнародної структури». І я розумію — мені вже зараз потрібно бути готовою.

Міжнародні стандарти допомогли мені краще зрозуміти наші національні. Вони дали відповіді на багато запитань, які раніше залишалися відкритими. Бо часто є норма, але немає інструменту, як її застосувати.

І ще один важливий момент — це сертифікат. Для кожного він має своє значення. Для мене, як для бухгалтера, це було про впевненість у собі. Якщо хочеш підсилити самоповагу, своє професійне визнання — отримай сертифікат. І коли ти його отримуєш, ти ніби отримуєш крила. Ти злітаєш.

Я пам’ятаю, як лектор сказав: «Ми тут не випадково. Ми всі фанати цієї справи». І це правда. До ДипІФР не готуються випадково. Коли ти проходиш цей шлях і отримуєш міжнародний сертифікат, ти розумієш: перед тобою немає закритих дверей. Ти можеш реалізувати будь-який проєкт, вирішити будь-яку проблему. Ти відчуваєш силу — і це дає свободу рухатися в будь-якому напрямку. Тобто ти отримуєш крила. Такі, з якими ти можеш рухатися вільно далі в будь-якому напрямку. Бо ти зрозумів, що ти можеш. 

Я дуже вдячна Наталії — вона чудова людина, прекрасний лектор з неймовірним рівнем підготовки. Вона дійсно передає знання, і це відчувається. Я завжди тягнуся до таких людей, бо вони надихають, показують, куди рухатися далі. Ми всі хочемо йти вгору — і я дуже задоволена, що обрала саме вашу платформу. Зустріч з Наталією була невипадковою. Це як нагорода за те, що ти доклав максимум зусиль. Всесвіт дав мені можливість підготуватися на найвищому рівні — і я за це щиро вдячна.